Значение слова розбитий

Определения слова розбитий
- , разбитый.
  - розбито (прич.)
  - Розгойдане море по всьому узбережжі викидало на пісок рештки [[розбитий
- с разбитыми стёклами.
  - Старосвітський будиночок обваливсь, темніє [[розбитий
- изношенный, рваный.
  - Вона була в повій жовтій хустині, в старих [[розбитий
- растрёпанный (о волосах).
  - Вбігла, похапцем, соромливо [[розбитий
- обессилевший, истощённый.
  - Увечері я такий розбитий, такий змучений буваю, що тільки читати можу та й то белетристику
- лишённый живости, ритмичности, твёрдости (о походке).
  - Проклинаючи Палилюльку, [[розбитий
- хриплый, дребезжащий, утративший нормальное звучание (о голосе).
  - Вона цілими днями сиділа на однім місці, говорила мало і якимось в'ялим, [[розбитий
- испорченный частой ездой (о дороге).
  - Згадала, як осіннім [[розбитий
- переносный смысл. загубить, изуродовать.
  - І засохли мої сльози, Сльози молодії. І тепер я [[розбитий