- Нащо балакати пусте, - сказала вона болісно, бо вже знала натуру князеву, знала, що забуде її, як тільки сяде знов на київськім столі й обступлять його високі державні турботи.
Щоденна праця на нужденному полі, турбота про їжу, про вбрання й житло відбирала все, все.
